Заслужена артистка України з 1996 р., артистка мистецької агенції «Нова» (м. Київ) з 1993 р. Член Спілки композиторів України.
Автор-виконавець пісень в жанрі поп-музики: «Я розкажу», «Годі вже», «Кувала зозуля», «Зоряна ніч», «Божевільна», «Хочу», «Пісня кохання», «Нова», «Так просто», «Вже осінь» та інші. Лауреат ряду фестивалів, зокрема «Пісенний вернісаж», «Марія».
Аудіоальбоми: «Кувала зозуля», «Нова», «Я розкажу», «Так просто», «The Best», «Любовь. Яд» та інші.

Співачка, поет, композитор, особистість, чиє ім'я є символом нової української музики.
Білик Ірина Миколаївна народилась 6 квітня в місті Києві. З чотирьох років Ірина почала співати. З п'яти років займалася танцями та класичним балетом. Свою пісенну кар'єру Ірина Білик розпочала з шести років в дитячому пісенному ансамблі «Сонечко», який активно гастролював по всьому СРСР, брав участь в дитячих та музичних теле- і радіопрограмах. Нишком від батьків із семи років почала відвідувати музичну студію. Займалась на сусідському фортепіано. В той же час Ірина вчилась в театральній студії. Оцінюючи її роботу на сцені, фахівці пророчили маленькій Ірині Білик велике театральне майбутнє. В десять років Ірина написала свою першу пісню. По закінченні музичної школи вісімнадцятирічна Ірина Білик почала викладати музику для дітей, мала свій постійний клас. В 1989 році Ірина Білик стає студенткою київського державного музичного училища ім. Глієра, спеціалізація — естрадний вокал. З 1988 року Ірина Білик починає працювати над власним репертуаром і вже в 1989 році бере участь у фестивалі «Червона Рута». Мешкаючи в готелі з поганими умовами, Ірина Білик захворіла і, на її думку, невдало виступила на конкурсі. Хоча вже тоді вона зуміла привернути серйозну увагу фахівців. Участь у «Червоній Руті» 1989 року була першою і останньою участю Ірини Білик в конкурсних акціях як учасника. У лютому 1990 року на фестивалі «Весняні надії» у Вінниці відбулося знайомство Ірини Білик з музикантами групи «Аякс» — Юрієм Нікітіним, Георгієм Учайкіним та Жаном Болотовим. А вже в липні вони створюють групу під назвою «Цей дощ надовго». З 1991 року Ірина Білик і «Цей дощ надовго» розпочинають співпрацю з творчим професійним агентством «Роcтислав Шоу». У 1992 році Ірина знімає своє перше професійне відео на пісню «Лише твоя». У цьому ж 1992 році Ірина Білик бере участь та стає лауреатом міжнародного фестивалю «Пісенний Вернісаж. Нова українська хвиля». У 1993 році Ірина Білик і «Цей дощ надовго» як гості беруть участь у двох найпрестижніших святах — фестивалі «Марія» (Трускавець) та Першому міжнародному фестивалі «Слов'янський базар» (Вітебськ), де вперше виконують концептуально новий для України музичний твір під назвою «Нова». У грудні 1993 року група «Цей дощ надовго» перетворюється у менеджмент Ірини Білик та засновує «Продюсерське агентство «Нова». У 1994 році Ірина Білик починає активно гастролювати по Україні. Наприкінці 1994 року Ірина дебютує як ведуча телевізійного новорічного шоу «Ніч Новорічна» (УТ-1). Навесні 1995 року Інформаційна служба США (посольство США в Україні) згідно статистичних досліджень запросила Ірину Білик, як найпопулярнішу співачку країни, для участі у програмі відвідин президентом США Білом Клінтоном Києва. Тоді ж Ірина Білик мала аудієнцію з Білом Клінтоном та його дружиною. Восени 1995 року Ірина Білик вирушає у перший в історії української популярної музики концертний тур «Нова», в рамках якого і відбулося перше велике сольне шоу Ірини Білик У Національному палаці «Україна» (3600 глядачів), яке пройшло при повному аншлазі. В 1995 році, за опитуванням журналістів «Мистецькі вершки року-95», Ірина Білик була названа найпомітнішою постаттю в сучасній українській музиці. В 1996 році Ірина Білик бере участь у фестивалі «Таврійські Ігри», де стає володарем почесної нагороди у галузі сучасної української музики та масових видовищ «Золота Жар-Птиця» у номінаціях «Співачка року» та «Пісня року» (пісня «Так просто»). В 1996 році на честь п'ятиріччя Незалежності України Ірина Білик отримує звання Заслуженої артистки України. На початку 1997 року Ірина Білик отримує гран-прі фестивалю «Парад хіт-парадів», Пісня «Так просто» була названа кращою піснею 1996 року. З 2 квітня по 15 травня 1997 року Ірина Білик вирушає у найграндіозніший концертний тур в історії українського шоу-бізнесу — всеукраїнський концертний тур «Так просто», який пізніше номінувався на здобуття нагороди «Подія року» в галузі сучасної української музики та масових видовищ «Золота Жар-Птиця». Тур охопив 25 найбільших міст України, де відбулося 38 концертів. В ході туру, 23 та 24 квітня 1997 року, в Національному палаці «Україна» пройшли вже два шоу Ірини Білик, які двічі зібрали аншлаг, що стало прецедентом в Україні. У 1997 році Ірина Білик знову стає володарем двох нагород у галузі сучасної музики та масових видовищ «Золота Жар-Птиця» в номінаціях «Співачка року» та «Альбом року» (альбом — «Так просто»). В цілому Ірина Білик була заявлена у 5 номінаціях. Наприкінці 1997 року виходить в світ супер-альбом Ірини Білик «Фарби», який розійшовся тільки по Україні тиражем більше, ніж 1 000 000 примірників. З 14 травня по 2 червня 1998 року Ірина Білик вирушає у свій З-й всеукраїнський концертний тур «Фарби неба», на цей раз разом зі своїми друзями з Росії — співачкою Ліндою та Максом Фадєєвим. Концерти зібрали рекордну сукупну глядацьку аудиторію, тому що проходили на найбільших концертних майданчиках та у палацах спорту. 26 травня 1998 року при повному аншлазі шоу відбулося у київському Палаці спорту. 16 грудня 1998 року Ірина Білик знов стає володарем двох нагород у галузі сучасної музики та масових видовищ «Золота Жар-Птиця» в номінаціях «Співачка року» та «Альбом Року» (альбом «Фарби»), а всього Ірина була заявлена у 5 (!) номінаціях. 27 січня 1999 року на церемонії вручення нагород «NOVA records awards» Ірина Білик cтaє переможницею в трьох номінаціях: «Краща співачка», «Кращий альбом» («Фарби»), «Кращий відеокліп» («А я пливу»). Наприкінці 1998 року до десятиріччя своєї творчої та професійної діяльності Ірина Білик видає альбом-збірку «Краще: 1988-1998» та влаштовує концерт-презентацію, який визнано подією у культурному житті країни. На початку 1999 року Ірина Білик розпочинає активну роботу у рекламній діяльності. Ірина стає «обличчям» деяких відомих торгівельних марок та компаній, а саме: «Dirol лісова ягода» (компанія Stimorol), «Peugeot 206» (компанія «lлта-Україна»), Idea Studio (Італія) та ін. Протягом 1999 року Ірина Білик працює у студії звукозапису над новим альбомом. 22 серпня 1999 року в рамках святкування Дня Незалежності України відбувся сольний концерт Ірини Білик у Лондоні, який пройшов при повному аншлазі. Восени 1999 року виходить сингл Ірини Білик «Вибачай», який розпочинає новий етап творчоcті співачки. А 18 червня 1999 року співачка Іра Білик стає мамою. В неї народився чудовий синочок вагою 3 кг 420 г, та зростом 50 см. Його батько, відомий в минулому як модель — Андрій Оверчук. Сина назвали Гліб. А вже 26 червня молоду маму та сина з родильного будинку забирав тато, радості Іринки не було меж, і вона урочисто пообіцяла повернутись ще раз, на цей раз вже за дочкою! 1 березня 2000 року «виходить в світ» новий альбом Ірини Білик «ОМА», який, як сподіваються співачка та її команда, розпочне новий етап розвитку нової української музики. 7 квітня 2001 року Ірині Білик заклали першу в історії «Зірку». Відбулося це дійство у клубі «Голівуд» і мало назву «Алея Зірок», там Ірина презентувала кілька клубних реміксів та нову пісню «Країна». Навесні 2002 року відбулося відкриття нового та стильного офіційного веб-сайту співачки wwwIRYNABILYK.com. А через два місяці сайт отримав престижну Інтернет-премію «GOLDEN WEB AWARD». До кінця року на Mama Music Polska вийшов польський альбом співачки з простою назвою «Bilyk». Взимку цього ж року на екранах телевізорів України з 'явилося нове відео Ірини Білик на нову пісню «Твої руки». Навесні 2003 року Ірина почала записувати новий альбом та оголосила про початок всеукраїнського тура на підтримку нового альбому «Білик. Країна». Всі концерти пройшли при повному аншлазі. З невідомих причин київського концерту не було. Вже потім стало відомо про те, що Ірина розпочала роботу над новим альбомом російською мовою та перенесла концерт на 25 серпня 2003 року, який, нажаль, не відбувся. Новий альбом «Білик. Країна» з 'явився у всіх музичних магазинах Києва 21 червня 2003 року. У той же день пройшла презентація альбому. Багато років Ірина мріяла про російськомовний альбом. Записувала, переробляла, додавала... Чекала. Всьому свій час. І ось, 7 червня 2004 року вийшов російський альбом «Любовь. Яд». Навесні 2005 року Ірина відправилася у всеукраїнський тур з новим альбомом. У травні 2005 року Ірина Білик виступає на молодіжному фестивалі «Таврійські ігри».
Творча історія не закінчена, вона триває. Бо ця жінка — одна з небагатьох на нашій сцені, хто не боїться шукати — і продовжує розкривати себе. Для себе — і для слухачів.